Лекція “Нова візуальність у сучасній литовській фотографії” від Володимира Тарасова

Литовська фотографія має безпрецедентно вагоме значення для європейської візуальної культури. Проте набагато гостріше її актуальність сприймається у національних межах, де поняття «школи фотографії» та «національної ідентичності» не просто співіснують, а майже співпадають.

Упродовж другої половини ХХ століття ця особливість формувала візуальну культуру Литви та стала важливим прецедентом опору радянському тиску. Водночас на початку ХХІ століття вона відчувається як виклик для сучасного покоління митців, які перебувають у тіні величі таких авторів, як Суткус, Пожерскіс, Ракаускас.

Відтак, розмова про сучасну литовську фотографію — це спроба відповісти на питання: як подолати тиск традиції? Як підняти планку ще вище, не зрадивши власній творчій ідентичності?

Для пошуку відповідей на ці питання спробуємо поговорити про тих фотографів, які представляють «межові» покоління пізніх вісімдесятників та міленіалів. Саме вони почали випробовувати еластичність соціальних табу та художніх норм, що змінило правила гри та спровокувало появу нової візуальності у литовській фотографії.