«Перше мерцедонію»

11 липня — 28 листопада 2025

«Перше мерцедонію» — це серія пейзажних фотографій Євгенія Свіщова та Наталії Радчук, знятих на Свидовецькому масиві Карпат у день, коли почалася повномасштабна війна.

«Звістка про початок вторгнення знайшла нас у сніжній тиші гір і спричинила парадоксальний стан позапросторової розгубленості у затуманено-безкрайньому, втім безпечному в моменті-просторі. Знімаючи в той день і не здогадуючись про своє майбутнє і майбутнє кадрів, ми радше спробували схопити власне психоемоційне положення разом або навіть замість положення пейзажних обʼєктів.»

Серія складається з 12 робіт, надрукованих у 2024–25 роках із плівок, проекспонованих 24 лютого 2022 року. Принти виконані вручну у форматах 49×49 см та 49×32 см, у техніці літ-друку (lith-print), яка доповнює й загострює смисли робіт. Lith-print (літ-друк) — це художня техніка фотодруку на срібно-желатиновому папері з використанням спеціального проявника, який дає контрастне зображення з теплими, часто непередбачуваними відтінками.

Під час друку, в силу фізичних та хімічних особливостей процесу, а також через те, що між зйомкою та друком встигли вміститися майже три роки масштабних бойових дій, терору з боку російської федерації, три роки пошуку іншого способу творчого мовлення і, фактично, занять аналоговою фотографією, — композиції набули нових контекстуальних розумінь і способів читання.

Мерцедоній — це 13-й, додатковий місяць давньоримського календаря, що періодично вводився між 23 і 24 лютого.

Серія робіт доповнюється зіном-артбуком ручної роботи з репродукціями та поезіями-рефлексіями.

У кращих традиціях Тіма Рудмана

Тім Рудман — британський фотограф, що розпочав свій шлях у 1960-х роках і став відомим завдяки великому внеску в техніку літ-друку. Він багато друкує, досліджує цю техніку та пише про неї. Рудман започаткував власний авторський стиль. Зазвичай літ-принти виглядають візуально насиченими та щільними. Його ж новаторство полягало в тому, що принти, які він створював, були легкими, атмосферними, побудованими на тональностях. В Україні такий стиль літ-друку не особливо популярний, і це одна з причин, чому нас зацікавили роботи Євгенія та Наталії.

Вони працюють у схожому на Рудманів стилі і є одними з небагатьох, хто професійно друкує літ у Києві в наш час, і єдині, хто професійно друкує саме в такій манері. Щоб досягнути такого ефекту легкості в техніці літ-друку, авторам довелось присвятити себе дослідженню та навчанню, їм вдалося зі стандартної техніки зробити дещо специфічне, що ми й можемо спостерігати в серії «Перше мерцедонію».

Наталія та Євгеній дійсно шукали візуальний шлях для цього проєкту три роки, адже в аналоговій фотографії знімок — тільки половина висловлювання, іншу його частину складає техніка друку, те, як робота має виглядати у фінальному стані. Буває складно знайти те візуальне рішення, яке повністю відповідатиме задуму митця. Літ-друк може давати неконтрольований, різний результат, тож ітерація за ітерацією автори шукали потрібний контраст, відтінок та щільність кадру.

Роботи з виставки побудовані на деконструкції пейзажу, основна маса роботи — негативний простір — порожня, незаповнена частина зображення навколо головного об’єкта, яка підкреслює його форму, настрій і композицію. У воєнний час на фотовиставках рідко зустрічаються пейзажі. Обʼєктиви камер фіксують кричущі події на фронті, воєнні дії, сцени побуту з прифронтових зон, життя цивільних та військових. І це є цілком логічною та передбачуваною реакцією на реальність, в якій ми живемо. Пейзаж тут відходить на задній план. Проте у проєкті «Перше мерцедонію» саме він є мовою, яку автори обрали для вираження свого стану та переживань. Пейзаж тут постає відображенням невимовленого в стані кожного з авторів та їхніх спільних рефлексій.

Ця серія — також про війну, та водночас вона інтимна, особиста, чуттєва. Роботи дають глядачеві емоційний простір та тишу, в яких можна віднайти власний стан, пригадати себе на початку повномасштабного вторгнення, прослідкувати за особистими змінами в період останніх трьох років.

Роботи, які були представлені на виставці, знаходячись в одному просторі, створили атмосферу тиші, розгубленості та пошуку, в якій опинилися автори 24-го лютого 2022 року.